окМы делаем страхование понятным!

Страховий блокбастер «Хто? Де? Коли?» або «Чия хата з краю?»

Шановні колеги та читачі, дана стаття не буде короткою, але хочу все ж, щоб ви прониклись змістом та залишили свої коментарі (а де хто і пояснення).

Отож про наболіле: мова піде про деякі з недоліків закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».  Страхова подія одна, але щоб було більш зрозуміло для читачів, які не мають відношення до надання страхових послуг, спробую розкласти  статтю по ситуаціям.

Ситуація перша:

(цілеспрямовано вказую назву страховиків)

Сталася ДТП. Обидва транспортні засоби забезпечені чинними полісами ОСЦПВ. Винуватець ДТП на місці пригоди надав поліс ОСЦПВ страхової компанії ПрАТ «СК «Брокбізнес», що зафіксовано в Схемі місця події складеної представником поліції. Потерпіла сторона (юридична особа), діючи відповідно до ст. 35. Закону України «Про ОСЦПВВНТЗ» звернулася із заявою про настання страхового випадку до ПрАТ «СК «Брокбізнес», яка в свою чергу прийняла заяву та замовила проведення оцінки завданих в результаті ДТП збитків. Після проведення огляду пошкодженого транспортного засобу, потерпіла сторона прийняла рішення щодо проведення ремонтно-відновлювального ремонту за власний кошт і, вважаю, що таке рішення є абсолютно логічним з точки зору бізнесу.

Проте з через деякий час потерпіла сторона отримала лист від ПрАТ «СК «Брокбізнес» з повідомленням про відмову у виплаті страхового відшкодування в зв’язку з тим, що автомобіль винуватця ДТП має поліс ОСЦПВ ПрАТ «СК «ПРОВІДНА», який укладений раніше, ніж  поліс ОСЦПВ ПрАТ «СК «Брокбізнес» і відповідно до п. 3 частини 1 статті 989 ЦКУ, страхувальник зобов’язаний при укладанні договору страхування повідомити страховика про інші договори страхування, укладені щодо об’єкта, який страхується. Якщо страхувальник не повідомив страховика про те, що об’єкт уже застрахований, новий договір страхування є нікчемним.

    УПС!

   Тобто виявляється, що про всі діючі поліси повинні знати абсолютно всі власники або користувачі

   транспортних засобів, що підлягають обов’язковому страхуванню цивільно-правової відповідальності.

Ситуація друга

Потерпіла сторона, отримавши відмову у виплаті страхового відшкодування від ПрАТ «СК «Брокбізнес», за логічним розвитком подій, звернулася із заявою про настання страхової події до ПрАТ «СК «ПРОВІДНА», поліс якої був чинним на момент ДТП. В заяві до ПрАТ «СК «ПРОВІДНА» зазначено всі обставини події. Зокрема про той факт, що на момент звернення транспортний засіб був відремонтований, було повідомлено окремою заявою того ж дня, до якої додавався пакет документів на 24-ох аркушах по даному страховому, випадку виданих та завірених печаткою ПрАТ «СК «Брокбізнес». Також в даній заяві було прохання взяти до уваги автотоварознавче дослідження, проведене ПрАТ «СК «Брокбізнес».

Проте, обставини викладені в заявах були повністю проігноровані ПрАТ «СК «ПРОВІДНА», хоча на момент подання заяви, я особисто мав розмову з начальником центру клієнтського сервісу ПрАТ «СК «ПРОВІДНА», який запевнив мене в позитивному вирішенні питання і пообіцяв, що особисто запросить копію проведеної незалежної оцінки розміру збитку у ПрАТ «СК «Брокбізнес» враховуючи, що страхові компанії співпрацюють по ПВЗ (пряме врегулювання збитків). Але натомість цілеспрямовано організував виїзний огляд відновленого транспортного засобу, щоб підвести справу до відмови у виплаті, маючи заключення експерта про те, що транспортний засіб, на момент огляду представником ПрАТ «СК «ПРОВІДНА» відремонтований і розмір матеріального збитку встановити не можливо.

Отже потерпіла сторона, отримавши відмову у виплаті відшкодування від обох страховиків, залишилась у патовій ситуації.

Далі ми звертаємось офіційно до Моторного (транспортного) страхового бюро України та Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг. МТСБУ, надавши листу статус звичайної скарги, дали банальну шаблонну відповідь, мовляв МТСБУ несе відповідальність лише у двох випадках: коли компанія банкрут і коли компанія ліквідована і, що в решті випадків звертайтесь до суду. Чесно кажучи, іншої відповіді від «моторки» не очікував, тому дуже сподівався на адекватну і дієву реакцію «регулятора». Натомість регулятор не побачив жодних порушень ні з боку ПрАТ «СК «Брокбізнес», ні з боку ПрАТ «СК «ПРОВІДНА», вказавши це спочатку в одному листі, а потім і в другому листі, яким відповіли на моє повторне звернення з проханням більш детально розібратися в обставинах.

Абсурдність даної ситуації заключається ще і в тому, що обидві страхові компанії отримали страхову премію (страховий платіж по полісу), цим самим додатково підтвердили валідність полісів ОСЦПВ, які закріплені печаткою та підписами сторін. Після того, як поліс ПрАТ «СК «Брокбізнес» був визнаний нікчемним, страхова компанія мала б повернути страхувальнику страхову премію. Хоча знову ж таки за законодавством України це можна зробити лише за наявності письмової заяви страхувальника. Знову абсурд.

У своїх відповідях на листи потерпілої сторони, і страхові компанії, і Нацкомфінпослуг, і МТСБУ посилаються на обов’язкові дії страхувальника або особи, яка має право на отримання страхового відшкодування, повідомити, попередити і т.п.

Шановні учасники страхового ринку, мова йде про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, а не про страхування транспортного засобу. Вам ця різниця повинна бути зрозумілою. В даному випадку транспортний засіб один, а водіїв, які страхували свою відповідальність – два. Наголошую: страхували свою відповідальність! Як в такому випадку можна говорити про обов’язок страхувальника повідомити страховика про діючі договори страхування щодо об’єкту, який страхується? Адже жодним законом чи підзаконним актом не передбачено обов’язок страхувальника чи користувача транспортного засобу передавати іншому користувачеві поліс ОСЦПВВНТЗ так само, як і не передбачено розторгнення полісу ОСЦПВВНТЗ при відчуженні чи передачі транспортного засобу новому власнику чи користувачеві. А от про обов’язок водіїв механічних транспортних засобів мати при собі чинний страховий поліс сказано ще і в ПДР Ураїни (п.2.1. «ґ»). Знову патова ситуація.

Страховики постійно говорять про клієнтоорієнтованість, прозорість, про культуру страхування… Питання: що робити в подібному випадку потерпілій стороні? Адже потерпіла сторона – це не страхувальник і відповідати за дії страхувальника вона жодним чином не може. Згадайте про Статтю 4. Закону України «Про ОСЦПВВНТЗ» Суб’єкти обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності: Суб’єктами обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності є страхувальники та інші особи, відповідальність яких застрахована, страховики, Моторне (транспортне) страхове бюро України (далі - МТСБУ), потерпілі. Розділяйте ці поняття, пам’ятаючи про Статтю 3. Мета здійснення обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності: Обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

На сьогоднішній день є ЦБД МТСБУ (централізована база даних  Моторного (транспортного) страхового бюро України) де є дані про всі діючі або укладені поліси ОСЦПВ. Страхові компанії, які реалізовують поліси ОСЦПВ, зобов’язані впродовж двох днів з моменту укладання полісу внести інформацію до ЦБД про такий поліс. А у випадках з електронним полісом ОСЦПВ це відбувається майже миттєво (інформація інтегрується в ЦБД впродовж якихось 15-30 секунд)  (Стаття 11 Закону України «Про ОСЦПВВНТЗ»). Тоді чому МТСБУ та Нацкомфінпослуг, як регулятор дозволяють страховикам укладати поліс на поліс? Виходячи з логіки у відповідях страховиків: чому регулятор дозволяє страховикам отримувати страхову премію протягом року по одному транспортному засобу необмежену кількість разів? Така має бути логіка? Де регулятор в даному випадку? Чому в усьому винна потерпіла сторона? Адже всі дії відповідно до ст. 33. та ст.35. Закону України «Про ОСЦПВВНТЗ» потерпіла сторона виконала. А страховики проігнорували ст. 22. Відшкодування шкоди, заподіяної третій особі п.п. 22.1. При настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Поліс ОСЦПВ відповідно до лімітів відповідальності страховика покриває у встановленому цим законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП життю, здоров’ю (200тис. грн.), а також майну (100 тис. грн.) третьої особи.

Шановні читачі-споживачі страхових послуг, а чи дійсно ви впевнені у страховому захисті, якого від вас вимагає держава?

Давайте всі разом, і споживачі, і страховики, і регулятор розглянемо можливу ситуацію де все відбувається впродовж одного календарного року. Отож: є один автомобіль, власник якого свідомо придбав поліс ОСЦПВ, потім він продав цей автомобіль іншому власнику і не повідомив нового власника про діючий поліс страхування, адже це на законодавчому рівні нічим не регламентується. Новий власник, користуючись автомобілем, також свідомо застрахував свою відповідальність, але через три місяці продав автомобіль третьому власнику і, третій власник для себе свідомо застрахував цивільно-правову відповідальність, не знаючи, що по автомобілю вже є два діючих поліси (страховики в момент укладення полісу не повідомляють про це страхувальника). В якийсь момент третій власник стає винуватцем ДТП, в якій завдано шкоду майну. Він свідомо, впродовж трьох робочих днів, подає до страхової компанії в якій придбав поліс, заяву про настання страхового випадку з впевненістю, що вірно виконав обов’язки страхувальника. Потерпіла сторона, з відомих тільки їй причин, звертається в страхову компанію через місяць після ДТП (потерпіла сторона має право подати  заяву про страхове відшкодування впродовж одного року з моменту настання ДТП) і страхова компанія повідомляє їй, що поліс винуватця ДТП нікчемний, так, як раніше був укладений поліс страхової компанії «Н». Отримавши таку інформацію потерпіла сторона звертається до страхової компанії «Н», страхова компанія «Н» проводить виплату страхового відшкодування. Тепер питання для «знатоків»: до кого з трьох Страхувальників (власників т/з), які свідомо страхували кожен свою відповідальність, страхова компанія «Н» висуне регресну вимогу в зв’язку з тим, що третій власник вчасно не повідомив страхову компанію «Н» (згідно закону «Про ОСЦПВВНТЗ» це три робочі дні ст.38. п. «ґ.»)? І чи повинна була винна сторона повідомити страхову компанію «Н» про настання страхової події?

Повірте, страхову компанію «Н» не буде цікавити чи знав винуватець ДТП про існування «першого» полісу, чи ні. 100% буде регресна вимога.

І як тут не згадати слова діда Панаса?

Шановний регулятор, шановні учасники страхового ринку, шановні законотворці, як довго подібна ситуація буде продовжуватись? Коли ви долучитесь до виправлення прогалин у законодавстві? Коли страховики та МТСБУ почнуть брати на себе відповідальність?

Шановні споживачі страхових послуг, коли ви перестанете відноситись до полісу ОСЦПВ, як до «аби було»? Адже це перш за все ваш захист!

СП БРОКЕР надає лише якісні страхові послуги, популяризуючи культуру страхування для вас, шановні Страхувальники.

Пам’ятайте: МИ РОБИМО СТРАХУВАННЯ ЗРОЗУМІЛИМ.

З надією на краще

Павло Решетник

Директор СП БРОКЕР. ©